Знаменитi в усьому свiтi українськi писанки беруть свiй початок вiд прадавнiх вiрувань нашого народу.

Найперше яйце — за легендою — мало всерединi не жовток з бiлком, а зародок цiлого свiту. Розмальованi яйцi — писанки — присвячувалися сонцевi й веснi, а розписували їх напередоднi свята Весни. З тiєї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були цi орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, пов’язаними з магiчними обрядами.

Сьогоднi ми вже розучилися “читати” писанки, i навiть не здогадуємось, про що нам може розповiсти той чи iнший малюнок. А писанки були вiрними помiчниками й захисниками наших пращурiв, символом добра, сонця i весни.

З прийняттям християнства писанки стали символом Великодня — свята воскресiння Iсуса Христа. Пiсля того, як писанки разом iз великодньою паскою освятять у церквi, їх дарують родичам, знайомим i друзям iз словами: “Христос воскрес!”. У вiдповiдь кажуть: “Воiстину воскрес!” i щиро дякують.

Дарувати писанку — означає бажати щастя, здоров’я, добра.