Посмiшка… Велику силу вона має у нашому життi. Буває, посваришся з кимось. I так тяжко на душi. А коли помиришся — обов’язково усмiхнешся. I наче гори звалились… Вiдкритий погляд i усмiшка — це вже настрiй. З людиною хочеться спiлкуватись. Вiриш у її доброзичливiсть. А коли хтось погляне на тебе спiдлоба — неприємно якось почуваєш себе.

Але усмiшки бувають рiзнi. Я читав книжку про мову жестiв. Там говориться, що бувають i посмiшки неприємнi…

Тiльки щира усмiшка — то твiй друг.